Основні правила здійснення міжнародних перевезень: що треба знати

Транспортування вантажів та пасажирів користується постійним попитом практично у будь-якій країні світу. Але, внутрішні стандартні сильно відрізняються від вимог, що пред'являються для транспорту та компаній, що націлюються на інші країни.

Як мінімум, необхідна міжнародна ліцензія на перевезення пасажирів, щоб мати можливість легально організовувати регулярне та нерегулярне автобусне сполучення.

Особливості отримання ліцензії.

Оператор вантажних чи пасажирських перевезень може відповідати всім строгим міжнародним нормам безпеки, але поки це не було перевірено на практиці, стверджувати про це не можна. Спеціальна комісія перевіряє усі важливі вимоги. Якщо перевізник проходить усі складнощі перевірки, йому вручають відповідний сертифікат. В офіційному документі вказано певний вид діяльності:

• перевезення пасажирів до інших країн;
• транспортування вантажів міжнародними рейсами;
• переміщення автомобільного транспорту небезпечних вантажів;
• поєднання двох та більше видів діяльності.

Важливо: матеріально-технічна база перевізника може складатися з транспорту найрізноманітніших моделей. Головне, щоб автобуси та вантажівки відповідали міжнародним стандартам безпеки та екологічної чистоти. В іншому випадку, ні про яке отримання ліцензії на міжнародну діяльність не може йтися.

Перевезення пасажирів.

Навіть якщо автомобіль або автобус матиме лише одного пасажира, крім водія, компанії все одно потрібна ліцензія для здійснення своєї діяльності за межами своєї країни. Документ, що дає право на перевезення пасажирів великими туристичними автобусами та мікроавтобусами преміального класу, користується більшою популярністю. До інших особливостей перевезення варто додати:

• досвід водія не менше 3 років керування у відповідній категорії;
• вік претендентів щонайменше 21 року;
• водій має пройти відповідну медичну комісію;
• автобус приписано до автотранспортного підприємства з відповідною інфраструктурою.

Без дотримання цих вимог видача ліцензії неможлива. У індивідуального перевізника залишається лише один варіант, приписатися до діючої компанії, яка займається внутрішніми перевезеннями і лише потім одержати міжнародний сертифікат. Складнощі з оформленням документів окупляться згодом, коли налагодиться стабільний потік пасажирів як закордон, так і назад на батьківщину.